Пасіка
Бабка
Авторська післямова
Бабка
старовинна арабська притча

Колись давно була на світі бабка. Вона літала собі над озером і майже ніфіга у житті своєму не робила.

Але в якийсь момент на озеро прийшов арабський шейх і вирішив тут добувати нафту. Він поставив платформу та почав викачувати з озера ту нафту разом із водою.

Із кожним днем води ставало у ставку дедалі менше. Багато тварин повтікало звідти, бо платформа почала не лише всмоктувати усе навколо, а й віддавати назад. Тільки от випускала вона в навколишнє середовище нафтопереробні продукти, смердючі відходи.

І тут бабка подумала: "А ну його нафіг, я звалюю звідси!" Зібрала вона лахи та й відлетіла геть до іншого озера. Але там теж інший шейх поставив нафтову платформу, і тому вона забила на все і полетіла в гори: унікальна природа, свіже повітря і таке інше, бла-бла-бла.

І виявила бабка після прибуття на місце, що ніхріна там немає – лише голі скелі та де-не-де якась трава.

Від холоду бабка десь у горах і сдохла.

МОРАЛЬ: Не будьте бабкою. Будьте краще шейхом, який піднявся за рахунок нафти з озера, став багатим та привабливим для жінок. І не треба, не треба тут казати, що він вбив бабку! От не треба, от тільки не... А, гаразд.
© ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ ,
книга «Пасіка / Бабка».
Авторська післямова
Коментарі