Без назви
(18+)
Я зрілий, ніби червоний помідор І гарячий, ніби самець горили Я хитрий, як восьминіг І викупаний, ніби водоспад Нещодавно мене викупили з рабства Світ такий приємний і сонячний Вітерець колише стовбури пальм І ледве торкається моїх слідів на піску У той же момент Нудно! Лишень схопишся за чайку А вона тобі Я, прохолодна, ніби, пательня Я, самодостатня, неначе, мозок, людини Я, так, хочу, тебе, любити Мені невідомий страх Я чорний, неначе порох На далеких землях Чекає на мене хтось Хтось І порятує Хтось І уся на світі ртуть Хтось І амінь цьому велетенському ХТОСЬ (01.04.24)
2024-04-02 13:16:13
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1536
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1270