Без назви

ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ

(18+)
Я зрілий, ніби червоний помідор І гарячий, ніби самець горили Я хитрий, як восьминіг І викупаний, ніби водоспад Нещодавно мене викупили з рабства Світ такий приємний і сонячний Вітерець колише стовбури пальм І ледве торкається моїх слідів на піску У той же момент Нудно! Лишень схопишся за чайку А вона тобі Я, прохолодна, ніби, пательня Я, самодостатня, неначе, мозок, людини Я, так, хочу, тебе, любити Мені невідомий страх Я чорний, неначе порох На далеких землях Чекає на мене хтось Хтось І порятує Хтось І уся на світі ртуть Хтось І амінь цьому велетенському ХТОСЬ (01.04.24)

2024-04-02 13:16:13

Інші вірші поета

Вечір у методистській церкві (уривок) Вічне життя (кубики) Територія ПОСТФАКТУМ

Інші поети

Gamila

@mariam_wael_2evw

Hiba Boo

@boohiba

Кохана

@kohana

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3753

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1869