Минуле
ulia_sapphic
Минуле,як посохший букет, Стоїть і вже не пахне життям, Музика зіграла останній куплет, Ми так ніжно відтанцювали той балет, В твої очах давно все поховано, І струни порвано. Минуле викину,як екібану з твоїх роз, Були криваво-червоні,але не хватило доз, Горять вже запахом трави, Але прошу більше мене не трави, Любов,як сила так і слабкість Післясмак на губах несе в собі солодкість, Минуле - це попіл з палкого вогню, Не чекай,що скажу що знову люблю.
2021-01-09 18:35:16
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Минуле... Про минуле іноді важко згадувати, а іноді приємно. Вірш прекрасний
Відповісти
2021-01-09 18:45:33
1
ulia_sapphic
Дякую, цілком згодна
Відповісти
2021-01-09 18:55:18
Подобається
Інші вірші поета
Де ж той Новий рік? Поварьонок Різдвяна кутя Тарас Шевченко
Інші поети
Colorless
@Colorless
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
851
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1337