Сущность жизни
А у меня летают звёзды, Свою любимую ищу. И не бывают в жизни слёзы, Пролитые не в стужу. Ты, дорогая, извини, За то, что во все проклят я. Я здесь хотел уйти, Но оказалась западня. Ты здесь великая из всех, Чаровница могучих рек. Ты знаешь много, но не грех Уйти на волю вечных блеск. Твоя душа не знает горя, Как небо белое плывёт. Но ты ещё не знаешь моря, А море вовсе не земля. Твоя душа здесь - западня, И манит так меня. Но я здесь вовсе не шакал, Бывалый волк, погиб об шквал. Я здесь по поводу тебя, Хотел узнать, как ты мила. Но ты меня кидаешь в бездну. И нет вовсе моих слёз. Ведь я разбился о поверхность И потерял контроль в душе. Ты мести не познаешь сущность, А сущность жизни - это мы.
2020-04-16 08:24:32
7
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9230
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12328