Сущность жизни
А у меня летают звёзды, Свою любимую ищу. И не бывают в жизни слёзы, Пролитые не в стужу. Ты, дорогая, извини, За то, что во все проклят я. Я здесь хотел уйти, Но оказалась западня. Ты здесь великая из всех, Чаровница могучих рек. Ты знаешь много, но не грех Уйти на волю вечных блеск. Твоя душа не знает горя, Как небо белое плывёт. Но ты ещё не знаешь моря, А море вовсе не земля. Твоя душа здесь - западня, И манит так меня. Но я здесь вовсе не шакал, Бывалый волк, погиб об шквал. Я здесь по поводу тебя, Хотел узнать, как ты мила. Но ты меня кидаешь в бездну. И нет вовсе моих слёз. Ведь я разбился о поверхность И потерял контроль в душе. Ты мести не познаешь сущность, А сущность жизни - это мы.
2020-04-16 08:24:32
7
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5527
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1817