Нещасний випадок
Коло не великого ставка жила лелека, звали її Ліна.
Це була її перша осінь. Вона вперше мала летіти у теплі краї, тому хвилювалася чи все буде добре, чи ВИЖИВЕ вона.
Ліна мала гніздо на високому дереві. Одного ранку лелека полетіла до ставка, щоб добути їжу. Вона стала на березі щоб полюбуватися осінню, адже скоро їй доведеться відлітати. І тут почула якийсь звук із кущів. БАМ. Вискочив із кущів вівчур. Він схопив її! Ліна намагалася злетіти вона пручалася, але було марно. Пес її схопив і не відпускав. І тут вона почула як кричить людина. Вона йшла до неї "все на цьому і скінчилося моє життя" подумала вона. Помалу підходив якийсь чоловік. Він був у чорних штянях і темно зеленій куртці. У руках тримав рушницю. Був сивий, мав вуса.
Чоловік підійшов до лелеки і сказав щось псу. Тоді вівчур мене відпустив. Я намагалася злетіти но в мене не виходило "невже я більше не зможу літати". Я спробувала бігти но чоловік мене зловив і кудись поніс. Скільки Ліна не пручалася все було марно. Він ніс її довго полем, за ним йшов пес. Ми йшли кудись довго, я бачила деякі місця вперше.
Згодом я побачила маленьку хатинку коло великого озера. Він йшов саме до цієї хатинки.
"Що буде далі? Невже так і скінчиться моє життя? Я так і не побачу теплі краї!? Це була моя мрія!"
Це була її перша осінь. Вона вперше мала летіти у теплі краї, тому хвилювалася чи все буде добре, чи ВИЖИВЕ вона.
Ліна мала гніздо на високому дереві. Одного ранку лелека полетіла до ставка, щоб добути їжу. Вона стала на березі щоб полюбуватися осінню, адже скоро їй доведеться відлітати. І тут почула якийсь звук із кущів. БАМ. Вискочив із кущів вівчур. Він схопив її! Ліна намагалася злетіти вона пручалася, але було марно. Пес її схопив і не відпускав. І тут вона почула як кричить людина. Вона йшла до неї "все на цьому і скінчилося моє життя" подумала вона. Помалу підходив якийсь чоловік. Він був у чорних штянях і темно зеленій куртці. У руках тримав рушницю. Був сивий, мав вуса.
Чоловік підійшов до лелеки і сказав щось псу. Тоді вівчур мене відпустив. Я намагалася злетіти но в мене не виходило "невже я більше не зможу літати". Я спробувала бігти но чоловік мене зловив і кудись поніс. Скільки Ліна не пручалася все було марно. Він ніс її довго полем, за ним йшов пес. Ми йшли кудись довго, я бачила деякі місця вперше.
Згодом я побачила маленьку хатинку коло великого озера. Він йшов саме до цієї хатинки.
"Що буде далі? Невже так і скінчиться моє життя? Я так і не побачу теплі краї!? Це була моя мрія!"
Коментарі