everything u said
Але станом на зараз — війна. Не питай, чом ночами не сплю, Чим сполохана містом блукаю, Захлинаючись кров’ю зі сміху. Як зозуля дротами на ранок Підлатаю спотворену стріху. Сповиваю духовну основу — Непорушне ідейне гніздо. Щодо завтра провадимо мову, Зігріваючись терпким вином. Ти благаєш про смерть в безгомінні, Я живу серед попелу мрій, Чорних рук, білих крилець сплетіння, Пристрасть серця, невпинний двобій. Як вертатимеш в грудні додому, Не полиш полуниць і квіток. Мені лячно дивитися вгору, Я нажахана смерчем думок. І все те, що колись ти промовив, Відтепер лиш суцільна луна. Щодо завтра провадимо мову. Але станом на зараз — війна.
2022-12-17 13:02:28
0
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2177
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1772