Ты
Ты у меня из головы даже на перекур не выходишь. Стоишь, облокотившись, схватившись за поручень облезлый. Я снова сползаю по стене медленно, цепляя куски штукатурки. Твое естество заполонило пространство так, что для моих червей нет места. Весь фундамент под пылью прячет сотни предметов: наши общие фото, пластинки рок-групп — рудименты эпохи, этого хватит сполна. Воспоминания всех прожитых дней тотчас мешаются в кучу, Стынут кровяные тельца и гравировкой прорезается выражение, ставшее нарицательным: Опыт, а не судьба. Всегда невеста и никогда в полной мере жена. 24.09.22
2022-12-17 13:06:50
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3309
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6267