Ты
Ты у меня из головы даже на перекур не выходишь. Стоишь, облокотившись, схватившись за поручень облезлый. Я снова сползаю по стене медленно, цепляя куски штукатурки. Твое естество заполонило пространство так, что для моих червей нет места. Весь фундамент под пылью прячет сотни предметов: наши общие фото, пластинки рок-групп — рудименты эпохи, этого хватит сполна. Воспоминания всех прожитых дней тотчас мешаются в кучу, Стынут кровяные тельца и гравировкой прорезается выражение, ставшее нарицательным: Опыт, а не судьба. Всегда невеста и никогда в полной мере жена. 24.09.22
2022-12-17 13:06:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2818
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2469