Ты
Поліна Богаєвська
Ты у меня из головы даже на перекур не выходишь. Стоишь, облокотившись, схватившись за поручень облезлый. Я снова сползаю по стене медленно, цепляя куски штукатурки. Твое естество заполонило пространство так, что для моих червей нет места. Весь фундамент под пылью прячет сотни предметов: наши общие фото, пластинки рок-групп — рудименты эпохи, этого хватит сполна. Воспоминания всех прожитых дней тотчас мешаются в кучу, Стынут кровяные тельца и гравировкой прорезается выражение, ставшее нарицательным: Опыт, а не судьба. Всегда невеста и никогда в полной мере жена. 24.09.22
2022-12-17 13:06:50
1
0
Інші вірші поета
Не мой мы мертвы Витягати з ліжка Dad-related concerns
Інші поети
bandagemaniac
@bandagemaniac
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3940