Та мабуть вже ніколи
Мені сьогодні снилися кошмари
Ввижалися ворони і круки
З роботи йшла окутана думками
Та несподіванка пристала до руки
Просили допомоги... Дуже треба
А я не мала змоги у ту мить
Від мене не чекали геть нічого
Мені вже почали віщати про світи
Віщали про освіти дві високі
До дисертації що пишуть від руки
Блакитну кров
І предків Воєводів...
Я бачила дзеркальні числа
Знаки долі
Мені віщали про Рим і готів
Про помилку Атілли.
Розповіли що Рим тоді ще розкололи...
Що Ґаї не знайомі з Юлієм
І поруч не стоять..
Що низ і верх Єгипту,
А точніш Єгупту
Зумів Рамзес могутньо
Об'єднать...
Що його бабцю в золоті
Купали
А дід був воєноначалькиком
Двох царств
А Чингізхан боявсь Тимура
Тамерлана
"Є час каміння класти, є час його збирать"
Я слухала і вмиті стрепенулась
Прощалася не довго,
Бо вже час
Мені лиш усміхнулись загадково
Лише тобі наразі обирать...
Лиш в транспорті .. На півдорозі Вже додому...
Прийшло спізніле
Гостре відчуття
Я слухала з захопленням
Дитячим, чорта...
По іншому не можу я назвать
Чому ті очі так яро ...Усміхались
Чому він вибір дав
І не розчарувавсь..
Коли сказала, я
"Та мабуть вже ніколи"
Він лиш стенув плечима
І заусміхавсь...
2023-07-31 15:45:26
2
0