Варвара Короленко
2020-03-09 17:08:14
Новини, Цікаве, Думки вголос
Як складно втримати думку до часу, коли зможеш її записати.
Складно іноді бути мною. Разом з вільним часом з'являються дурні запитання.
Скільки я себе пам'ятаю, задаюся питанням сенсу життя. Зазвичай це відбувається так: маю вільний час/не маю вільного часу -> згадую щось приємне -> починаю фантазувати про щось ще неймовірно бажане -> намагаюсь зв'язати мрії з реальністю та вписати їх у своє майбутнє -> щось не виходить -> розумію свою нікчемність -> розумію, що всі такі самі -> шукаю сенс -> отримую ще більше питань -> плутаюсь в думках -> зав'язую з міркуваннями. Потім ще кілька днів ходжу і дивлюсь на світ, ніби крізь скло.
Але... Але за роки таких роздумів мені все ж таки вдалося отримати якусь більш-менш цілісну картину світу, як я його бачу. І я дійшла до певних висновків. Сенсом усього, що ми звикли вважати за життя, є ніщо інше як почуття. Відчуття.
Кожен приходить у цей світ за тим самим. Більшість навіть не ставить собі запитання: за чим саме? Дехто має на це свою відповідь. Але як не крути усе можно звести до людських почуттів.