- доброго вечора!
- і тобі також доброго вечора Джейн! Як справи?
- В нас все потихеньку.
- А чоловік як? Я його вже з тиждень не бачу.
- Так?
- Так, раніше кожного дня приходив за мясом. Щось трапилось?
- Ні. Я ж то думаю чому в мяса дивний смак!
- Можливо він в когось іншого купляє його?
- мені він про це нічого не говорив. Так і ви тут мясом одні торгуєте інші далеко звідси.
-...
- о так точно чогош я сюди зашла! Я хотіла мяса купити як завжди.
- добре ось тримай.
- Дякую!
- і тобі ДЯКУЮ.
- ну я піду.
- ти впевнена що дойдеш одна? На вулиці вже темно.
- я привикла.
Як я пожаліла що не вирішила ще залишитись... але все по порядку.
Ідучи по дорозі я вирішила пройти через перевулок щоб не обходити. Оскільки лавка дідуся Андрія з поротилежної сторони від мого дому ніж місце де я працюю. Пішов дощ.... вийшовши з перевулку розкрился красивий краєвид багато поверхові будинки пару ліхтарів я завжди знаходила це красивим. Щей розкривалось три дороги пішовши в сторону дому (на ліво) я почула моментальний крик людини менш ніж на 5 секунд. З протилежної сторони.... Дурна моя голова я пішла перевірити що трапилось... вернувшись на поворот я прошла далі через пару домів були контейнери з смітям і ледь сяючу лампочку. Я побачила людину а точніше 2 силуета людини одну на землі другу з топором стоячу на землі злякавшись я присіла біля якихось мішків. Один сілует вийшов з мішком... як мене не побачили я до цієї пори не знаю. Прошло з пів години після того як силует скрився за рогом. Я побігла до дому.... Прибігши я застала чоловіка з відкись пришедшого... на моє запитаня де він був він відповів - за мясом ходив.я не розповідала чоловіку про те що бачила подумала що вирішить що сума сошла.
На наступний день після роботи я знов зайшла до дідуся Андрія.
- о Джейн! Щось трапилось? Ти якась не своя.
- ...
- ти ж знаєш що можеш розповісти все. Я вислухаю і допоможу тобі.
І я розповіла йому все що трапилось вчора.
- ти в цьому впевнена?
- нажаль так...
- сьогодні зайдем туди.
- що?
- Джейн а що робити?
Я промовчала. Так ми і пішли туди. Ми ходили до перевулку кожного вечора, і тіки одного вечора нам «пощастило» побачити цю сцену мельком ока. До поліції ми не вирішили звернутись ще подумають що ми сумашедші.
А дома з кожним днем ставало все більше і більше страв з дивого мяса та менше нормальних страв... .
Наступного дня я не явилась на роботу мясна лавка дідуся Андрія так і не відкрилась. Ми зібрались в його лавкі і залишились думати куди він пішов...
- ну якщо так подумати то в мене є один знайомий живучий там.
- так.?
- так. Джейн це мій однокласник.
- тоді ідем до нього.
- добре.
Не гаячи ні сикунди ми поспішали до «знайомого» це виявився добрий пенсіонер на імя Матвій. Ми розповіли всю історію.
- Андрій ти впевнений в цьому?
- так я сама це бачила вже 2 рази.
- Джейн не кричи ми хоть старі але чуєм добре.
- вибачте
- тобі не ма за що вибачатись.
- Матвій давай по ділу.
- ну в цьому районі живе лиш пожилі люди і практично всі інваліди то на запахи то на слух а то й на зір чи смак.
- ну є тут одна лавка з якимось мясом. Но я вегатирянец. Тому навіть не заходив. Мені рекомендували.- дід Матвій протягнув клаптик паперу з адресом. І наша героїня з Дідусем Анлрієм ідуть в якись перевулок по адресу. Зайшовши в приміщення був чуствующий запах схожий на запах мяса приносивший,чоловік Джейе.дивний,продавець тіки рекомендував. Ні на які питаня як звідки чим кормлено не відповідав. Казав що свиняче але воно не було схоже. Андрій купив невеликий кусочок. На запитаня навіщо він відповідав що хоче щось перевірити.
На наступний день як Джейн йшла на роботу він схватив з за угла її. І розповів що після ночі в морозильці воно стікає юшкою. І що це 90% з 100% що це людьське. Вони пішли в поліцію. Їм не повірилт але вирішили перевірити послали людину під прикриттям щоб купив і завіз на аналіз. Виявилось що це людьське. І є високі проценти що її чоловік про це знає. Вони почали ходити кожин день. І виявилось що кожен тиждень ловят нове. І коли це мало статись поліція піджидала манйяка біля входу в перевулок. І гоп він попався це виявився чоловік Джейн.
На допросі він розповів що його на канібалізм підсадив якись так називаємий «Олег» томущо той жалівся що мясо йому приїлось і «Одег» розповів про канібалізм дав попробувати його на смак та навчив на нього «охотитись». Одега схватили і посадили в психлікарню для канібалів. Але ні хто з «Олегом» в камирі бути не хотів. І його посадили в камеру з ще 3 схожими на нього з ними також сидіти ніхто не хотів. На наступний день його не було в живих ті 3 його розірвали чесно поділили і зїли.
А Брайнер чоловік Джейн совершив самовбивство під час одіду. Випртгнувши з єдиного вікна без грат. Родичі Брайнера в всьому венили Джейн.
ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ ВСЕ ЩО СПОДОБАЛОСЬ КРАТКО ОПИСАТИ В КОМЕНТАРІ. І ТАКОЖ ВСЕ ЩО НЕ СПОДОБАЛОСЬ.
ДЯКУЮ!!!
ВСІХ З НОВИМ 2022 РОКОМ!!!