Місто
Тук-тук.
Лунає стукіт залізничних рельс.
В передсердя вдаряє імпульс,
І серце міста запускає круг.
Тук-тук,тук-тук.
Всі ми, кров'яні тільця,
Підтримуєм роботу серця.
Несеться шепіт живильних розмов.
Усі вони насичують сердечну кров.
Тук-тук,тук, тук-тук.
Потужні вени-магістралі,
Пришвидшують потік машин.
По дорозі лунає легкий шурхіт шин.
Кисень надходить до серця живим.
Тук-тук,тук-тук.
Заводи, фабрики,книгарні,
Піцеріїї, бутики, перукарні.
Частини складної системи.
Тук-тук,тук-тук.
Ранок. Ми п'ємо каву,
Готуємо ранкову страву,
Відвозимо дітей до школи.
Тук-тук,тук-тук.
Тоді повільно пролунає гук.
Тук-тук.
Скорочується передсердя,
Інтервал зменшується.
Чути гучний стукіт.
Громовий.
Та для нас безликий.
Тук-тук,тук-тук.
Дроти-артерії постачають до кардіо вуглеводи,
Електрика, енергетика, що створюють заводи.
Тук-тук,тук-тук.
День. Все стало легше.
Нас поглинула рутина днів.
Мати доглядає малюків.
Пекар випікає хліб,
ІТ-шник від комп'ютера осліп.
Тук-тук, тук-тук
Кардіо збавлює свій темп.
Бам!
Усі ми набули статичних форм.
Зайняли місця у пазах,
Автоматизм у наших фразах.
Тук-тук,тук-тук.
Вечір. Час релаксу,
Чашки кави, чи пасьянсу,
Рожевого роману біля комину.
Тук-тук,тук-тук.
Права половина серця засне
і настане третя фаза.
Зате ліва оживе.
Тук-тук, тук-тук,
Сфера жадоби,хіті,
Брехні, ницості.
Тук-тук,тук-тук.
Вони-дзеркальне відображення,
Великого кола зображення.
Їх розділяє тонка перегородка,
Прозора й хидка.
Тук-тук,тук-тук.
Ні вдень, ні вночі Місто не збавить ходу.
І так буде доти,
Поки не прийде його час.
Тук-тук,тук-тук.
2020-04-24 05:46:37
3
0