Загублена пам*ять
Марія Лепетан
На очах білі сліди, Дзеркала розбиваються На друзки... Крок за кроком, Я чую її. Я бачу її віддзеркалення, А потім скло. В очах білі сліди, На руках, сліди від води. Історїї розповідає, І вони розлітаються. Кожна з них летить. Вітром стирається. Дзеркало розбівається, Мозаїка не складається. Вони із місяцем, Прощаються... Щоб кожної ночі, Привітатись. Знов...
2020-08-18 18:13:35
4
0
Інші вірші поета
Вогняні птахи Гармонія Що кажу, не відаю Страх
Інші поети
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
865
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8377