Вона спостерігала як вітер ламав дерева на горах. Як гілки падали додолу й котилися вниз залишаючи по собі лиш слід крику й смерті такий короткий й дрібний.
Ми можемо нею керувати?- раптом згадалося в неї в голові.
А потім вона перебралася через валуни на рівнину по якій слідом розтікалася вогняна лава різнокольорових тонів. Від червоного до фіолетового. Поставила ногу й послизнувся впала в холодну жижу фіолетового кольору. Подякувала всім богам що вона холодна вчерговий раз оглянула свій одяг. І помітила великого монстра з пазурами на спині який лежав і не рухався. Він не звертав уваги на її присутність а вона не могла відвести погляду від його зовнішнього вигляду.
І колись він був людиною?- запитала вона.
Буря раптом стала підійматися з новою силою. Дерево вирвало з корінням його стало хитати із боку набік. Розбилася пляшка з машинним маслом й гілка безсило впала вниз, не залишаючи навіть шансу на згадку. Раптом поруч проїхала машина. Водій зупинився поглянув на неї й сказав:
Підвезти.