- А демон добрий хоче помогти, але його на жаль ніхто не чує- в скронях прискорилося серцебиття.
Звідки він взявся вона його не кликала. Відьма поглянула на зображення в дзеркалі Демон дивився на неї й чекав коли вона його запросить всередину будинку, але двобій все не розпочинався.
Погана відьмочка, погана- сказав він неначе зловтішався.
Я шаманка - відповіла та рівним тоном чого сама від себе не очікуючи.
Вона побачила що в неї з голови випадає волосся хотіла закричати але голос пропав. Відьма стала пригадувати свої заклинання але їх неначе стерло із пам'яті.
Вона відійшла від дзеркала і рухалася плавно по кімнаті в пошуках ліхтаря чи світильника, який вона згубила через власну неуважність. І тут вона побачила її іншу відьму старшу і могутнішу. До неї ніхто не звертався якщо для цього не було потреби, бо вона розмовляла з духами. Старша дивилася на неї з такою цікавістю і злістю що її приховати було неможливо.
А ти смілива раз покликала мене- промовила старша відьма і виставила вперед кігті що були довші від пазурів молодшої.
Демон вийшов на середину коридору і тримав у своїх руках великі Терези, вони були дуже важкі на вигляд і масивні. Шальок на зважування для них не було. Молодша розуміла що це означає але серце продовжувало гупати в грудях. Старша стала навпроти неї.
Станьте спиною одна до одної - сказав демон.- Чия сила виявиться більшою та і переможе. Відьми підійшли до терезів і виконали команду судді.