Поет
Екатерина Рура
Коли наступає пізня година В людині прокидається поет , Який відчуває кожну хвилину Той біль , ті страждання , Він бачить його силует . Занурюючись в спогади та бажання Він вірить у мрії палкі , Які не мають початку , А також не мають мети . Слова ,що утворились в твоїй голові Складаються в рими із речень - Ось так і виходять вірші нові До яких не складеш заперечень .
2018-02-22 08:01:16
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сияющая Бездарность
Я вообще не очень сильно люблю украинскую поэзию , но вот этот стих исключение из правил 💓
Відповісти
2018-02-23 08:14:39
Подобається
Сияющая Бездарность
Теперь я твой новый фанат 🤗
Відповісти
2018-02-23 08:19:41
Подобається
Екатерина Рура
@Сияющая Бездарность ммм...как мило ❤спасибо😘приятно ,когда кому-то нравиться то ,что ты делаешь ))
Відповісти
2018-02-23 09:17:06
Подобається
Інші вірші поета
ЛЮБІЙ БАБУСІ Осінній день Пауза
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1579
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1717