Поет
Екатерина Рура
Коли наступає пізня година В людині прокидається поет , Який відчуває кожну хвилину Той біль , ті страждання , Він бачить його силует . Занурюючись в спогади та бажання Він вірить у мрії палкі , Які не мають початку , А також не мають мети . Слова ,що утворились в твоїй голові Складаються в рими із речень - Ось так і виходять вірші нові До яких не складеш заперечень .
2018-02-22 08:01:16
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сияющая Бездарность
Я вообще не очень сильно люблю украинскую поэзию , но вот этот стих исключение из правил 💓
Відповісти
2018-02-23 08:14:39
Подобається
Сияющая Бездарность
Теперь я твой новый фанат 🤗
Відповісти
2018-02-23 08:19:41
Подобається
Екатерина Рура
@Сияющая Бездарность ммм...как мило ❤спасибо😘приятно ,когда кому-то нравиться то ,что ты делаешь ))
Відповісти
2018-02-23 09:17:06
Подобається
Інші вірші поета
ЛЮБІЙ БАБУСІ Пауза Осінній день
Інші поети
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Anasteicha Rein
@Anasteicha_Rein
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4001
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3869