Поет

Екатерина Рура

Коли наступає пізня година В людині прокидається поет , Який відчуває кожну хвилину Той біль , ті страждання , Він бачить його силует . Занурюючись в спогади та бажання Він вірить у мрії палкі , Які не мають початку , А також не мають мети . Слова ,що утворились в твоїй голові Складаються в рими із речень - Ось так і виходять вірші нові До яких не складеш заперечень .

2018-02-22 08:01:16

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сияющая Бездарность

Я вообще не очень сильно люблю украинскую поэзию , но вот этот стих исключение из правил 💓

Відповісти

2018-02-23 08:14:39

Подобається

Сияющая Бездарность

Теперь я твой новый фанат 🤗

Відповісти

2018-02-23 08:19:41

Подобається

Екатерина Рура

@Сияющая Бездарность ммм...как мило ❤спасибо😘приятно ,когда кому-то нравиться то ,что ты делаешь ))

Відповісти

2018-02-23 09:17:06

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11353

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

16

4210