Борьба мыслей
Всегда кажется что, чего-то теряешь. На самом деле всё это в тебе. Как будто не знаешь смисла, Как будто всё ровно ничего видно, Всё и так мне нечем ответить. Лишь оттолкнула судьба меня. Счастья не видно, лишь тёмные цвета. Что остаётся дай мне знак, Возможно я знаю что тебе надо. Мою душу примешь, или дать тебе дар!? Всё ровно нечего ответить, нет ведь ответа? Приходи, забирай всё что ты хочешь, Всё ровно нечего дать, не парься. Надежда? Возможнось? Нет! Только недоумение осталось. Вокруг всё стало тихой, Как будто, что-то украли, Как будто светлечкий пропали И тот мигание тоже изчезло. На небом, голубом, всё пралетала. Что тепер скажешь Всё ещё нет ответа!?. Если потерять, то что ты имеешь Если потерять, чего ты любишь Тогда кто ты по твоему сейчас? Скажи хоть что нибудь, Хоть кричи, не молчи, прашу тебя! Что мне делать?! Не верью! С улыбкой ты говоришь: Не волнуйся горье исчезнет, Мечта сбудется, путь осветлеет И красивая мечта всей жизни На гирляндовом дороге прибудет? Что за ответ такой позитивный! Это всё что сказать хочешь? Не будешь рыдать не паругаешь?... Все! надоело..., не интересно.
2019-09-15 17:55:48
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Агнелия Ива
...
Відповісти
2019-09-15 18:43:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16445
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5482