Борьба мыслей
Всегда кажется что, чего-то теряешь. На самом деле всё это в тебе. Как будто не знаешь смисла, Как будто всё ровно ничего видно, Всё и так мне нечем ответить. Лишь оттолкнула судьба меня. Счастья не видно, лишь тёмные цвета. Что остаётся дай мне знак, Возможно я знаю что тебе надо. Мою душу примешь, или дать тебе дар!? Всё ровно нечего ответить, нет ведь ответа? Приходи, забирай всё что ты хочешь, Всё ровно нечего дать, не парься. Надежда? Возможнось? Нет! Только недоумение осталось. Вокруг всё стало тихой, Как будто, что-то украли, Как будто светлечкий пропали И тот мигание тоже изчезло. На небом, голубом, всё пралетала. Что тепер скажешь Всё ещё нет ответа!?. Если потерять, то что ты имеешь Если потерять, чего ты любишь Тогда кто ты по твоему сейчас? Скажи хоть что нибудь, Хоть кричи, не молчи, прашу тебя! Что мне делать?! Не верью! С улыбкой ты говоришь: Не волнуйся горье исчезнет, Мечта сбудется, путь осветлеет И красивая мечта всей жизни На гирляндовом дороге прибудет? Что за ответ такой позитивный! Это всё что сказать хочешь? Не будешь рыдать не паругаешь?... Все! надоело..., не интересно.
2019-09-15 17:55:48
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Агнелия Ива
...
Відповісти
2019-09-15 18:43:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17282
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2414