Одинокая душа
О душа, моя одинокая душа, Как велик печаль твой. Лежу на земле, сматрю на голубого неба. Вижу, как облака плавают, Вижу, как птицы парят, Как канарейка паёт о свободе, Ничего её не порадует так. Я как птица в клетке, Задаю вопрос душе одинокой: Смагу так парить, так свободно дышать? Не принадлежу я этому миру, Не знаю, что я здесь вообще делаю. Само место так кричит в ушах... Не потеряла я рассудок, Не потеряла я позитивность, Только боль утешить не смогла. Не в депрессии я папала Не интровертом вовсе я стала, Только чувства угаманить не в силах была. Так стала душа одинокой. О себе лишь в стихах рассказала, Сваю натуру в песнях приобрела. Утешение желаемое в друзьях нашла.
2019-09-20 19:09:39
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6162
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3613