Глубина моего сознания
Взглянув на меня, Может нового увидешь? Твои глаза где то теряются, С тобой лишь одиноко везде становится. О чём думаешь, а где летаешь А что ты там видешь? Одним глазком можешь взглянуть? Или мне скучно и грустно одновременно. На небо смотрешь И только в нём интересного ищешь. Может меня в облаках видешь? Всё равно твоя мечта вокруг тебя бродит. Как ангел защитник, как рыцарь спаситель. Как на осени листья падают, Так твои слёзы везде плавают. Куда то дождь идёт, Куда то снег ведёт. Что на этот раз в голове придёт? Ты в своих мыслях не знаешь границ. Ветер бессмысленно гоняет предел. Сотворевшейся небом и землёй В воде лишь отрожение глубоко ведь ржёт. О чём ты думаешь? Куда ты смотрешь? А в фантазии чего ты видешь? Отрожение свою прячешь? Может быть, глубоко паюшего сердце слышишь? Голоса меняются как сезоны года, Как весна, лето, осень и зема. Как тембр гитары, паюшего чисто, Как пианино звонящий с эхом.
2019-10-03 14:32:37
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Неизвестный автор Аноним
В глаголах почти везде букву и напишите
Відповісти
2019-10-03 19:36:12
1
Неизвестный автор Аноним
И скучно*
Відповісти
2019-10-03 19:36:23
1
A@ K@
@Неизвестный автор Аноним Ой не увидела😅 спасибо 👍
Відповісти
2019-10-03 19:42:45
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2014
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2536