Це ще не кінець!!!
Я ще досі сиділа і плакала. Оскільки був жовтень було дуже холодно. Я вся трусилася. І тут я помітила як Ліса поворухнула пальцем. Я нічого йому не сказала. Тут почувся шум. Нік швидко прибіг. Розв'язав мене. І прив'язав назад але так щоб я могла ходити. Ми вийшли з кімнати. Тепер я все детально бачила. Це була закинута лікарня. Ми заховалися у якомусь підвалі. І закрив мені рота щоб я нічого не могла сказати. Я почула розмову.
- Обшукайте все. Вони точно десь тут!
- Гей! Тут Ліса! Вона жива.
- Бігла в лікарню! Тут все чисто. Шукаємо далі!
Ми ще посиділи десять хвилин. Нік сказав мені бути тихо. Він витягнув пістолет. Нік уже цілився мені в голову, як тут відкрилися двері. Я бігом ногою викинула з його рук пістолет. Потім я почула вистріл.
Я прокинулася у лікарні. Коло мене були два детективи і лікар.
- Одрі з тобою все добре?
- Так Джордж, але ти анестезіолог що ти тут робиш?
- Моя сестра один із найвидатніших нейрохірургів лкжить в лікарні! Як думаєш що я тут роблю?
- Як Ліса?
- Все добре. В неї була кровотеча у мозку. Але її врятували. Тебе мають дещо запитати підійду пізніше.
До мене підійшли два детективи. Спочатку вони були стривожені. Потім один заговорив.
- Одрі, ми розуміємо, що для вас травма про таке говорити але ви пам'ятаєте хоть щось?
- Яке сьогодні число?
- 25 жовтня. Тепер ви відповідайте.
- Пам'ятаю. А звідки ви дізналися що ми там.
- Про це вам розкаже сестра. А що саме ви пам'ятаєте?
- З того як я там була і відколи?
- Так.
- Ну я там була з літа. Мій викрадач був мій колега Нік.
- Почекайте. Вашим викрадачем не був Нік. Це був Стів. Ви його навіть ніколи не бачили. Ви стали його випадковою жертвою.
- ЩО? Ні я все пам'ятаю.
- Ми до вас зайдемо за кілька днів. Напевно ви ще не все згадали.
Я чітко пам'ятаю що це був Нік. І я була не випадкова жертва. Щодо насправді сталося у цей період мого життя? Хто правий я? Чи детективи?
- Обшукайте все. Вони точно десь тут!
- Гей! Тут Ліса! Вона жива.
- Бігла в лікарню! Тут все чисто. Шукаємо далі!
Ми ще посиділи десять хвилин. Нік сказав мені бути тихо. Він витягнув пістолет. Нік уже цілився мені в голову, як тут відкрилися двері. Я бігом ногою викинула з його рук пістолет. Потім я почула вистріл.
Я прокинулася у лікарні. Коло мене були два детективи і лікар.
- Одрі з тобою все добре?
- Так Джордж, але ти анестезіолог що ти тут робиш?
- Моя сестра один із найвидатніших нейрохірургів лкжить в лікарні! Як думаєш що я тут роблю?
- Як Ліса?
- Все добре. В неї була кровотеча у мозку. Але її врятували. Тебе мають дещо запитати підійду пізніше.
До мене підійшли два детективи. Спочатку вони були стривожені. Потім один заговорив.
- Одрі, ми розуміємо, що для вас травма про таке говорити але ви пам'ятаєте хоть щось?
- Яке сьогодні число?
- 25 жовтня. Тепер ви відповідайте.
- Пам'ятаю. А звідки ви дізналися що ми там.
- Про це вам розкаже сестра. А що саме ви пам'ятаєте?
- З того як я там була і відколи?
- Так.
- Ну я там була з літа. Мій викрадач був мій колега Нік.
- Почекайте. Вашим викрадачем не був Нік. Це був Стів. Ви його навіть ніколи не бачили. Ви стали його випадковою жертвою.
- ЩО? Ні я все пам'ятаю.
- Ми до вас зайдемо за кілька днів. Напевно ви ще не все згадали.
Я чітко пам'ятаю що це був Нік. І я була не випадкова жертва. Щодо насправді сталося у цей період мого життя? Хто правий я? Чи детективи?
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
Це ще не кінець!!!
Пишіть коментарі! Не бійтеся! Мені цікавий коментар як і з похвалою, так і з зауваженням.
Відповісти
2018-12-03 21:06:32
1
Це ще не кінець!!!
Є помилка в главі це ще не кінець. Там де :Моя сестра видатний анастезіолог лКжить:. А уцілому мені дуже сподобався сюжет,захоплюючий і поринуюючий.Спасибі за позитивні емоції
Відповісти
2020-12-09 20:44:25
Подобається