Сон
Краса довкола
Правда однієї людини
Спокій
Маска
Маленькі Боги
біль лють кохання
смерть
самотність
Маленькі Боги

   Звідки це все з’явилось? Навіщо мені ця книга?

   Я спробую допомогти вам розібратися в цьому. Називайте мене маленьким Богом. Чому саме так? Хм... цікаве питання, просто мені здається, що з кожним днем все більше розумію себе, заглиблююсь у своє єство. Це ніби пізнавати великий світ у чомусь маленькому, дивитись у середину атома і бачити світи й галактики. Найбільша загадка людини— це вона сама, ми знаємо велику кількість різних речей, які нам здаються важливими, але не знаємо себе. Подивіться глибше, загляньте в сутність, і знайдете зерно з якого проросте істина.

   Як все почалося, можна сказати з трагедії, маленької та особистої, вона і стала поштовхом до того, що ви зараз читаєте. Отже, я увімкнув комп’ютер, повільна загрузка, один клік, ще один, і створений файл, музика у вухах і заглиблення в себе, ось так народилось це творіння, створене з коду одиниць та нулів, в яке я спробую вдихнути життя.

   Людину, можна порівнювати з багатьма речами, надавати їй багато форм і образів. Хтось бачить людину як книгу, хтось—як картину, а хтось може побачити дорогоцінний камінь. У кожного свої критерії оцінки того, що він бачить, комусь подобаються романи, комусь детективи — єдиного не існує.          Ми настільки звикли до стандартів і оков цього світу, що навіть не пам’ятаємо як жити інакше. Ми так живемо не одну тисячу років, і от пишучи цю книгу, я розумію, що ми, навіть, не можемо бути впевненими в елементарних речах. 

   Люди— найгірше, що трапилось з цією планетою, ми— збій системи, невдалий експеримент маленького бога, який вийшов з під контролю. Я дивлюся на дорослих, сформованих людей, які наповнені порожнечею, вони мають на меті вижити, мені просто жаль їх. 

   Знаєте, за такою великою грою як наша планета спостерігають боги, так ви правильно прочитали— БОГИ так як не може бути так, щоб одна, навіть вища людина, керувала настільки різними сферами нашого життя. От уявіть, якщо зварювальник буде робити ювелірні вироби, вони будуть неправильними і грубими, на кожну справу — свій майстер. Так само і в богів, на кожну сферу діяльності — свій Бог. Бог створив нас по-своєму обліку. 

   Отже, звідси можна зробити висновки, що ми і є маленькі Боги. Але ви зараз скажете, що останнім реченням ти сказав, що є лише один бог, так, але цей бог не стоїть над нами, він стоїть над вузькопрофільними богами, які займаються конкретною сферою, все геніальне просто. Усю структуру можна порівняти з структурою звичайної середньостатистичної компанії, коли найвищим є директор, потім ідуть начальники відділів, а потім— куратори на місцях, от якщо використовувати це поняття, то в небесній ієрархії цю посаду можна зрівняти з янголом. Так як він допомагає нам робити якомога менше помилок.

   Але зазвичай чути їх ми не можемо, ми живемо за само проголошеними правилами життя, які хтось колись установив. Усі почуття, страхи, інстинкти— змішались воєдино в нашому світі, ми перетворились в стада, стада, якими просто керувати, ми не замислюємось над тим, чому робимо багато речей, ми просто звикли, нам твердять, що так треба, нас повільно перетворюють в ляльок, промивають нам мізки. Яскравий приклад такого, тільки у зменшеному масштабі нам демонструє історія на прикладі нацистської Германії, де мільйонам людей, за короткий період часу вбили істину, що вони вища раса, а тепер уявіть, що станеться з людством, якщо хтось робитиме так на протязі кількох поколінь.

© Александр Левченко,
книга «Абсурд(Заповіт 21 століття)».
біль лють кохання
Коментарі