***

Алисия Бердз

Мене любов ненависті навчила… Леся Українка Ламав мене словами. Не вірив у мрії. А я плакала. Плакала від болю. Кричала від болю. Благала не залишати, Але ти все вирішив за нас обох. Хоч я і відпустила тебе, Та все-таки згадую тебе і плачу. Плачу і страждаю. Ненавиджу тебе! Та знову хочу міцно обійняти І не відпускати більше ніколи… Якби ти сказав мені, що ненавидиш мене, Я б із легкістю зітхнула. Тільки ти мовчиш… Винувать мене у всьому. Винувать у своїх бідах. Винувать лише мене. Я та, що зруйнувала твій світ. Винувать мене, винувать! Я не кохаю тебе ... можливо. Осінь приносить спогади про тебе. Осіннє листя нагадує про тебе. Зненавидь мене! Кричу від болю тобі і шепочу «прощавай». Якщо зустрінемося колись, то я пройду повз, З мовчанням на губах і зі сльозами в очах, щоб не обтяжувати тебе… A.Б. ( Ps: иногда выкладываю под своей настоящей фамилией)

2021-02-24 15:23:53

Інші категорії

Історичні Для дітей Подійні Поеми Гумористичні Любовні

Інші поети

Лиза Ворон

@Kotya97

Lou

@TomatoSoup

Aleksandr Bilogura

@Volter_

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15634

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1567