***

Алисия Бердз

Мене любов ненависті навчила… Леся Українка Ламав мене словами. Не вірив у мрії. А я плакала. Плакала від болю. Кричала від болю. Благала не залишати, Але ти все вирішив за нас обох. Хоч я і відпустила тебе, Та все-таки згадую тебе і плачу. Плачу і страждаю. Ненавиджу тебе! Та знову хочу міцно обійняти І не відпускати більше ніколи… Якби ти сказав мені, що ненавидиш мене, Я б із легкістю зітхнула. Тільки ти мовчиш… Винувать мене у всьому. Винувать у своїх бідах. Винувать лише мене. Я та, що зруйнувала твій світ. Винувать мене, винувать! Я не кохаю тебе ... можливо. Осінь приносить спогади про тебе. Осіннє листя нагадує про тебе. Зненавидь мене! Кричу від болю тобі і шепочу «прощавай». Якщо зустрінемося колись, то я пройду повз, З мовчанням на губах і зі сльозами в очах, щоб не обтяжувати тебе… A.Б. ( Ps: иногда выкладываю под своей настоящей фамилией)

2021-02-24 15:23:53

0

Схожі вірші

Всі

Holy

МОРГАН РЕЙ

Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.

56

4

8231

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11376