Бутоны сердца
Внутри меня расцветают цветы Медленно, раскрывая бутоны. В них найдут приют мотыльки, Создавая в этом саду свои законы. А эти законы- жить и мечтать, Парить в высоте, как птица, Ценить людей, все замечать, Что вокруг прекрасного творится. Научиться плохое отпускать, Что в жизни, бывает, происходит, И обиды в сердце забывать, Поверить, что плохое все проходит. И тогда весь мир заиграет в красках, Когда научимся ценить то, что имеем. И придет тот самый, как в сказках, И вместе планету светом согреем.
2023-04-10 04:05:42
4
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8600
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11243