Блог
Всі
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Я так обожнюю цю атмосферу ранньої весни, коли кожен промінчик сонця, зігріває саме серце. Коли не можеш сидіти вдома, і хочеш вийти на вулицю та подивитися на цю неймовірну красу. Коли радієш першим підсніжникам так, наче чекала на них все життя. Вже розпускається верба.
В такі дні хочеться жити.
А як ваші справи?
Книги
Всі
Вірші
Всі
Подяка
Що може бути гірше за подяку,
Подяку Богу за усе добро,
Коли на серці біль, бо відчуваєш,
Що ти не гідна милості Його ?
Пекельний біль, що мучить мою душу
За що мені велична ця любов?
Творець мені приносить знов дарунок,
А я як Юда зраджую його.
І кожен гріх як камінь знов на плечі,
Ця важкість віддаляє від Творця.
Та повертаюсь – відчуваю легкість,
Найкраще в світі – в домі у Отця .
Моя подяка хай лунає гімном,
Мої слов нехай почує Бог.
Отець Небесний, ми всі просто діти,
Яких Твоя виховує любов.
8
6
98
Витвір
Я фарисей, але я також митар
Я каюсь, але потім знов грішу.
З любов'ю Бог створив мене як витвір,
А я обрала темряву страшну.
Я блудний син – до Бога повертаюсь,
Коли в житті трапляється біда.
В сльозах, в молитві Господеві каюсь,
І відчуваю – він мене чекав.
Я маю сотні тисяч прототипів,
Які я бачу в Біблії Творця.
І Юда, той що зрадив Бога-Сина,
Через гріхи так зраджую і я.
Але тепер я є Закхей, той митар,
Що був низьким, але Отця любив.
Я маю теж бажання з Богом жити,
Господь мене як витвір свій створив.
9
2
22
Не маю права
І навіть в мріях я не маю права,
Кохати вас, або коханим бути.
Для вас моя любов немов забава,
Хоч кожен погляд мій до вас прикутий.
Ви смієтесь, коли я з вами поруч
Себе я відчуваю знову лишнім.
Не розумію щастя це чи горе,
Що звів нас з вами раптом Бог Всевишній.
Я зізнавався в почуттях вам часто,
Взаємності не бачив я ніколи.
Не розумію – горе це чи щастя,
Навік рабом я став цієї вроди.
10
0
227