وحدة
تَملكني شعور الوحدة ذَلِكَ الذي كُنتُ أخشاه من البداية ، كُنتُ أُحاول منع نفسي من التفكير بِه و أنني لَستُ بوحيدة ، أخبرتُ نفسي أنه مُجرد تخيلات لا أساس لها من الصحة و أنني أمتلكُ الكثير حولي ، و لكن نفسي قد هُزمت و أصبحت الوحدة تُلاحقني حتى و أنا بين الكثير ، لاحقتني حتى جعلت مني شَخصً يُسبب الأذى من أحاديثه و حروفه تِلكَ التي تُشبه السكاكين تجرح دون سابق إنذار ، تَملكني لـيُغيرني من شخصٍ غير مُبالٍ لشخصٍ يُدقق في أبسط التفاصيل لتكون نفسي هي الخاسر الوحيد ، وحدة موحشة تُقسي عليّ أيامي حتى أنني لَمْ أعد بناظرة لأقراني أولئك الذين يُحاولون إخراجي منها ، فـأسفة لهم و لنفسي ، أسفة..
2020-08-01 02:59:56
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12202
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5663