Мій ранок

Анастасия Сокорева

Там,де соловей щебече І шумлять тополі в гаї. Де сміється вся малеча, Що вона у сні літає . Де маленькі слоненята, Грають у квача на полі. Де в коморах і у хаті, Є завжди всього доволі. Там малесенькі синички, Вихваляються красою. І комашки-невелички Умиваються росою. Я зустріну теплий ранок, З'їм цукерку на сніданок. Вип'ю склянку молока І станцюю гопака!

2018-12-16 09:00:52

Інші вірші поета

Кохання Червоне і чорне Минуле Тополя

Інші поети

Napsugar_Official

@Napsugar_Official

_bondar.y_

@_BYM_

Aëden

@jewdiks

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3118

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1914