Червоне і чорне

Анастасия Сокорева

Як затихає все навколо, І пропадає вся любов. Тут чорний крук кружля довкола Й червоний ворон чує кров. Вони сдружились під канонади, Під канонади вони й помруть. Коли кричать нам:"всё так и надо!" Ті росіяни їх заберуть. Знаю,погано,сім'ю ділити, На "правих","лівих",це все устав. Тепер кладемо у труни квіти, Й нема надії,щоб хтось устав. Це все нелегко,лиш крові море. Червоний ворон,на білім тлі. Чи змиє море,все наше горе? Й як тепер жити,на цій землі? Стоїть. Як віск,бліда мати й плаче: "Як я без тебе додому піду?" Вгорі червоний ворон кряче. На кров. На бурю і на біду.

2018-12-16 08:18:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

No feelings

Класс❤

Відповісти

2018-12-16 08:53:05

Анастасия Сокорева

@No feelings благодарю)

Відповісти

2018-12-16 09:05:15

Подобається

Інші вірші поета

Тополя Колоскові мрії Кохання Лебедині роздуми

Інші поети

Sunblier_

@Sunblier_

xxhannaxx2005

@xxhannaxx2005

Veronika Gold

@Goldenbum

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2656

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1914