Слова

Анастейша

Наші слова-бескінечність, Куди вони дійдуть - не знаєм. І хто їх почує не вірно, Напевно за це і караєм. Напевно все так має бути, А що якщо інші слова? Дали себе обманути, І безкінечність мала'? Ніколи ніхто вже не взнає, Що то були за слова. Тільки поет зможе скласти, Їх у свої ритми життя. ~Анастейша~

2021-07-21 00:25:59

Інші вірші поета

Листи

Інші поети

Marry Dead

@marry_dead

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Міріам Міест

@Miriam_MeEst_

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1755

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1290