До гетьманів великих, до слави України...
Андрій Лісовий
Часи славні там, де й славнії гетьма́ни, Що хоругви піднімали з-за вогнів гармати, Це біля їх могил стоять і храми, і прочани, Бо колисали Україну - як самого Бога мати. Вся перша слава - ге́тьману Богдану, Що духом волі поокроплював мечі, Що сліпо ввірив в сладкую оману, Яку співали царські палачі... У храмах зло́тих гетьмана Івана На віки вписані священні імена, Та все ж кровить поранена Полтава, І не приходить до Батурина весна... Прийнявши про́ху вольну від народу, Й наслідуючи славу прадіді́в Павло Вкраїні да́рує свободу Й воює з-поміж воїнів рядів... Така то слава наша в України, Прийня́та нами із самих небес: Свої була́ви - і свої ж руїни, Свої дари сред дариних чудес...
2021-02-03 08:13:23
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Вірш чудовий з хорошим змістом. (Трошки читати незручно, на фоні багато білого, і букви білі зливаються з фоном)
Відповісти
2021-05-08 17:41:26
1
Андрій Лісовий
@Лео Лея Щиро дякую!
Відповісти
2021-05-09 07:25:50
1
Рутенія
Дуже чудовий вірш! ❤️
Відповісти
2022-10-27 10:01:57
Подобається
Інші вірші поета
Свого не треба..? Життя як воно є Все ж люди просто люди Сред літа серце крижане...
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4662