Андрій Лісовий
@Andrii_L
Доторкаюся до золота життя...
Стихи
Він душу дав, щоб ти пожив
Він душу дав, щоб ти пожив, Йому ціни немає вище, Поки ти спав, то він служив Його домівка - попилище... Він там ночує десь окопі, Зі страхом ранок зустріча, Ти ж тут, удома, у Європі, Вигулюєш елітне собача... Йому не треба твої гроші, У нього радість - боротьба, Будь просто вдячний за розкоші, За мирне небо в немовля...
7
4
243
Все ж люди просто люди
І в листі жовтому усюди, В осінніх снах меланхолій Все ж люди просто люди - Шукають сенси своїх мрій… Такі святі для них місця Укриті золотом природи, Де місяць сонце зустріча І молить гарної погоди… Там сяють міста ліхтарі, Де вітру хладного етюди, Там мріє дехто уночі, Все ж люди - просто люди…
6
1
172
До братів по нації: вільних і невільних...
Пийте, браття, поки п'ється Із чаши вольно́сті, Бо й не тихо уже в'єтсья Терéн чужо́й злості... Не лягайте уже спати, Не треба, наспались, Треба й ніччю панувати, Аби не зламатись... Вдень будуйте місці стіни, Уночі моліться Богу, Все про славу України, Про її перемогу... І моліте і благайте - Цього не стидайтесь, І до бою ставайте, З братами єднайтесь! Не цурайтесь свого краю, Й шляхів не шукайте До чужого того "раю" - Своє ви плекайте! Не чекайте нагороди, Ні срібла ні злота, Воля ваша - святі води, Неволя ж - болота... Не кричіте про неправду, Самі ж винуваті, Збудували так громаду, Не чорти трикляті! Збудували так громаду Ті добрії люди, Хто повірив маскараду - Дурні і приблуди... І поки керують нами, Слуги царськиїх послів Не прийти братам до тями, Й від глибоких вірних слів...
4
0
172
Хранімо ж, люде...
Як мало вже залишилось тинків, І глечиків не битих під тропами... Не крутятся вже крила вітряків, Не святять люди землю голими стопами... Не носять літні вишитих хусток, А молоді - забули вечорниці, Не ходять хлопці більше у ярок Співать пісні закоханій дівиці... Затихли вже кобзарські струни, Стоять й литаври з пилом у кутку, Не чути вже як плачуть сурми, Усе чекають люду доброту... Часи ідуть й стирають пам'яті кордони, Хранімо ж, люде, націю свою, Її історію, традиції й закони, У мирі, злагоді й в бою!
6
1
164
Жовті Води
Ох дуби ламати легше, Ніж козацькії шаблі, Ох, для ляхів оце вперше - Уся шляхта на землі... Тут хвалене військо кронне, Перейшло Жовтую вод, Тут співали похоронне, Для ворожих воєвод... За гетьманом слідом тихим Йшли татари, й Тугай-бей, Будувати ляхам лихим Жовтоводський мавзолей... Сонце сходило й сідало, Бій за боєм все ішов Бо короні завжди мало, Восьмий місяць вже зійшов... Тут Потоцький вже й відходив - В оборону перейшов, Та лиш в лишенька заходив, Тут і смерть свою знайшов... Так почались перемоги Батька-Хмеля у боях, Так почалися тривоги Та й у польськиїх краях...
5
1
152
Берестечко
Ми молили перемоги, А звели кінцям кінці, Ми просили допомоги, Та зосталися сліпці... Як не кляли злого ляха, Як не плакали мечі, Крізь болот шукали шляха, Не під сонцем - уночі... Відійшло татарське військо, Що союзником клялось, Ще й по-тихому, злодійсько, В договорі так не йшлось! Навздогін пішла кіннота, Із Хмельницьким в голові, А татарам - тільки злота, Хоч й втопайте у крові... Поки спали польські сили, І Потоцький й Казимир, Козаки шляхи світили, Їм не треба польський мир! Берестечко - тепер цвинтар, Для козацьких рідних душ, Тут поліг не один лицар - Український добрий муж... Й проросло тут маків поле, Богуна сльоза стікла, Ой літай, літай соколе, Ти - козацькая душа
5
1
144
Ціна правди
Чому ж безцінанна наша правда Така дешевая тобі? Чому брехня, та, що є зрада, Горить в душевному огні? Тому, що винна тільки влада… «Та, що сидить, як на коні». Ні в чом «не винная» громада «Живе погано»… Чом би й ні! І тисячі людей – то стада, Що на великому одрі Всі хором скажуть: «То є ЗРАДА!» - Сидячи по вуха у багні… І твоя правда просто пада, Неначе у страшному сні… Й яка б не була та армада, Згорить в гарячому вогні…
3
0
229
Бісе-друже...
Чому, розкривши свої крила, Закрили очі другу ми? Така важка бетонна брила Сягнула в небі висоти… Трудилися роками разом, А овації тобі… А почув я переказом, Будь-то друзі – хоробрі. Мати друга – мати все, Правду б, тільки мати… А збрехавши, бісе-друже, горобця вже не спіймати…
2
0
315
Так просто...
Золото успіху, мить визнання. В слабкості духу - слова зізнання… Спів про любов і думка свята - Все це так просто зветься життя…
5
0
329
Життя як воно є
Дехто так дума, що й думи нема. Той сліпень, що баче - глухому співа. Що нищий - той скаче, а вищий сидить. В важкій голові і розум скрипить. Та криком кричала, що вона геть німа. А ледарь за всіх позбирав вже жнива. Оратор з трибуни годину мовчить. Страшна що вжитті, зі глянцю сліпить…
5
0
427