Андрій Лісовий
@Andrii_L
Доторкаюся до золота життя...
Стихи
Мрія
І навіть думка, що згорить - Не зможе мрію підкорить... В душі поки пала вогонь, Простягує життя долонь.
2
0
273
Ціна правди
Чому ж безцінанна наша правда Така дешевая тобі? Чому брехня, та, що є зрада, Горить в душевному огні? Тому, що винна тільки влада… «Та, що сидить, як на коні». Ні в чом «не винная» громада «Живе погано»… Чом би й ні! І тисячі людей – то стада, Що на великому одрі Всі хором скажуть: «То є ЗРАДА!» - Сидячи по вуха у багні… І твоя правда просто пада, Неначе у страшному сні… Й яка б не була та армада, Згорить в гарячому вогні…
4
0
208
Бісе-друже...
Чому, розкривши свої крила, Закрили очі другу ми? Така важка бетонна брила Сягнула в небі висоти… Трудилися роками разом, А овації тобі… А почув я переказом, Будь-то друзі – хоробрі. Мати друга – мати все, Правду б, тільки мати… А збрехавши, бісе-друже, горобця вже не спіймати…
3
0
291
Так просто...
Золото успіху, мить визнання. В слабкості духу - слова зізнання… Спів про любов і думка свята - Все це так просто зветься життя…
5
0
308
Життя як воно є
Дехто так дума, що й думи нема. Той сліпень, що баче - глухому співа. Що нищий - той скаче, а вищий сидить. В важкій голові і розум скрипить. Та криком кричала, що вона геть німа. А ледарь за всіх позбирав вже жнива. Оратор з трибуни годину мовчить. Страшна що вжитті, зі глянцю сліпить…
6
0
403