Забытый ангел
Равен
Грусть в душе, и боль в глазах. Сидит так тихо... Падший ангел у окна... И тихо плачет... Не смогла... Тепло на сердце удержать... Остаётся только ждать... Пока смерть сама придёт... Его в объятья заберёт... Никто к нему не подойдёт... Ни обнимет... Не утешит... И не предложит у огня погреться ... Но придет лишь мальчик вновь И скажет ... —Вот что делает любовь.
2024-03-14 23:45:34
0
0
Інші вірші поета
Боль не забудешь
Інші поети
تُومِي.
@Tome_nov
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2526
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1940