Сьогодні, я хочу вам розповісти про чудову книгу автора:

https://www.surgebook.com/chornylna

Юлії Богути.

Зізнаюсь, я і раніше бачила цю роботу, але помітки "гумор" та "фентезі" мене відштовхували але дарма.

Ось посилання на книгу про яку їде розмова:

https://www.surgebook.com/chornylna/book/vidmina-sluzhba-pidtrimki

"Відьміна служба підтримки"

Це, щось нове, свіже для мене. Я ніколи не думала, що ці жанри можна якось з'єднати та зробити настільки цікавими.

Насправді, мені дуже важко розповісти про роботу не розкривши її сюжету, чи не скопіювати слова автора.

    На сам перед хочу сказати, що у відьми терпіння просто неймовірне. Я б на її місці вже відправилася до прабабці чи вбила би когось, тим паче сил на це в неї вистачає. Ця жінка( можна її так називати, як гадаєте?) просто неймовірна. Вона може дістати спогади сховані у найпотаємнішіх місцях розуму, та знайти рішення будь якої проблеми. Чесно кажучи, вже сама починаю думати записатись до неї на прийом.

    Отже сюжет нас знайомить з інкубом, у якого досить дивні, як для його вида проблеми ( зізнаюсь я вболіваю за рішення його проблеми). З старою бабцею, яка поводить себе дуже дивно, але якщо зрозуміти її, то вона дуже мила особа, та можливо ще з декількома персонажами.

На данний момент я на 6й главі з 28 можливих ( та + обіцяний бонус) , тому можу не зовсім повно все описати. Думаю після повного прочитання напишу ще один блог і там опишу вже всі емоції, які отримаю.

Висновок:
     Якщо ви ще досі не почали читати цю роботу то мерщій, не пошкодуєте.

Отже, я обіцяла розповісти про свої враження після того, як прочитаю всю книгу, тому залюбки доповню свій відгук.

    Це чудова історія, яка захопила мене з перших слів. Я хвилювалася, та вболівала не тільки за Елу (відьму чию історію ми і читаємо), а й за всіх інших істот. Кожна нова глава, це дуже смачна їжа для розуму, з великою кількістю смакових гам.
Пам'ятаєте, я казала про бабцю? Так ось, хочу бути такою ж, як вона. Це настільки неймовірна жінка.
    Диван, це взагалі окрема історія. Я вболівала за нього до останньої частини.

    Скажу відразу Хеппи Енду бути і це мабуть найголовніше.

    Ця історія, схожа на шоколадний торт, що на вигляд, що на смак дуже приємна. В ній немає нічого зайвого і саме тому смакує просто неймовірно.

    Доречі, це трилогія тому продовженню бути.