Знайомство
Хто ховається в пітьмі
Світанок
Найсі
Надія
Дім милий Дім
Переродження
Пробудження
Епілог
Хто ховається в пітьмі
     —Діана, дівчинко моя,—  не вгамовувався голос десь з-за спини дівчини.

— Дитю, ти повинна піти зі мною.

    Дівчина сиділа, а її очі були сповнені жаху та сльоз. Рука легко ковзала по хутру тхора мирно сплячого на колінах.
   Щось лягло на плечі, важка рука чи лапа, у темряві було не розібрати.  Це щось було крижаним, моторошним. Через нього по спині пробіг натовп мурах, а до горла дівчини підійшов ком.  Вона дихала дуже тихо і коротко, здавалося ось-ось і в неї трапиться напад, але цього не сталося.  Діана просто сиділа і гладила тхора.
    Тоді її плечі стиснули сильніше, а тон із-за спини став злим.

— Ти маєш піти зі мною!—  волав голос у пітьмі.

— Ти маєш подивитися на мене, це все ти зробила, все через тебе.

— Щоки дівчини стали мокрими, по них скочувалися сльози.

— Це все твоя провина, я не повинна була дати тобі з'явитись на світ.— Голос звучав так, ніби долинав із самих глибин пекла.

     Діана запустила руку в шерсть тхора і заплющила очі, ще кілька хвилин і почнеться світанок і тоді все буде скінчено.
© AnnaMary ,
книга «Темна душею».
Коментарі
Показати всі коментарі (2)