Ти казала мені...
Ти казала мені, відпустити тебе, Дарма не послухав тоді. Тепер мучуся днями й ночами, Все бачачи твій погляд сумний. Ти казала мені, розлюбити тебе, А я все любив і любив. Любив аж до самого ранку, Допоки подих в тобі не зомлів. Ти лежиш на дивані, біла як смерть, І нічого не можна зробити. Я б'ю себе в груди, і плачу, Говорю тобі ті самі слова: "Я люблю тебе, мила, і буду любити, Допоки я сам не помру".
2020-07-25 19:35:53
5
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10552
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4134