Ти казала мені...
Ти казала мені, відпустити тебе, Дарма не послухав тоді. Тепер мучуся днями й ночами, Все бачачи твій погляд сумний. Ти казала мені, розлюбити тебе, А я все любив і любив. Любив аж до самого ранку, Допоки подих в тобі не зомлів. Ти лежиш на дивані, біла як смерть, І нічого не можна зробити. Я б'ю себе в груди, і плачу, Говорю тобі ті самі слова: "Я люблю тебе, мила, і буду любити, Допоки я сам не помру".
2020-07-25 19:35:53
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1724
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1377