...

Анна Вишневська

Розпечене небо і постріл у скроні Дороги замерзлі, розбиті дощем Тут попіл розносить утомлений сонях Тут тиша гуде , биттями сердець Гаряче залізо вривається в груди Холодне мовчання стискає вуста І чути питання: за що це все люди? Чи варта війна хоч одного життя Горить горизонт і палають окопи Вчорашні світанки, вже тліють у снах Тут янголи смерті, збирають до купи Посмертні останки, сердець людський прах Хто кинув у землю той вітер гарячий Що вирвав з грудей нам і радість і сміх Тут чути віддалено голос дитячий: "Скажіть же, будь ласка, який на них гріх?" Тут земля на колінах і світло згасає Вогонь не горить, він тута палає Тут біль і тривога, тут знову війна І смерть все стрибає в обійми добра

2025-03-15 14:39:06

Інші вірші поета

Спиніть... Хіба ж то винна я Ми разом чи ні і це має значення... А він знову ріже те серце словами...

Інші поети

Maee

@Maee

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9432

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16945