Вірші
---
Небесна блакить, засохлі дерева,
Ніхто їм не дав із криниці води.
Стоять, наче пам’ять забута й німева,
І тіні лягають на голі сади.
Шепоче той вітер, що віє із поля,
Дзюркоче вода у німім джерелі.
Іде неквапливо утомлена чапля,
Ховаючи крила в вечірній імлі.
А небо спускає проміння прозоре,
Немов обіцянку дощу і весни.
І навіть дерева, що втратили силу,
Чекають краплини живої води.
2
0
257
Мрії і диво
Новорічна ніч настала
І весела й чарівна
Діти мріють про дарунки
Про цукерки і дива
Всі чекають на Мороза
Що у торбі принесе?
Миру? Щастя чи здоров'я?
Він теплом зігріє все!
Діти мріють, вірять в диво
Прикрашають в хаті все
І співають, і радіють
Вірять мрію принесе
Сміх дитячій в кожній хаті
Вірять діти у дива
В кожну хату завітає
Мрія чиста і жива...
5
2
470
Їжачок
Їжачок пішов у нірку
Там знайшов запаси білки
Довго думав їжачок
І згорнулася у клубок
Білка з зайчиком дружила
З ним стрибати полюбила
Їжачка ж усі боялись
Тому з ним вони не грались
Їжачок вийшов із нірки
І віддав запаси білки
Білка ж довго дивувалась
З їжачком грати зібралась
І тепер наш їжачок
Не страшний лісний звірок.
5
1
460
Осінь...
Крізь роки заглядаю у осінь
Що для щастя нам більше треба?
Листя жовте додолу лине
А дощі викликають потребу...
І повітря у осені чисте!
І ці барви на струнах серця,
Як заграють ту сумну пісню
І дощів уже більше не треба.
І так хочеться впасти у листя
Від краси чарівної співати
І всюди квіти ці дивовижні
У вінок дуже ніжно вплітати
Так красиво і так натхненно,
Так чарівно і дуже пісенно
Осінь тихо нас покидає,
Бо зима ніс свій просуває...
6
0
445
Ненавиджу...
А я ненавиджу себе
Сьогодні, зараз і завжди
Ненавиджу до болі в грудях
Скажіть мені, коли у той світ відійти...
Я ненавиджу свої руки!
Свої груди, ноги, живіт
І хай знову говорять люди
"Вона страшна, як помийний кіт".
І хай боляче ранять словами
Навіть рідні і зовсім близькі
Я не гляну, на себе не гляну
Всі ці спогади, як каміння важкі.
І від дзеркала знову частини
Розлетілись по кімнаті моїй
Я не хочу, нічого не хочу
Заберіть залишок моїх днів.
Я ненавиджу все у собі
І до болю у горлі я буду кричати
Я ж така як інші в цьому світі!
Але як про це сказати....
8
0
442
Я так хочу літати у небі...
Я так хочу літати у небі
Над хмарами співати пісні
І крилами хмарок торкатись
Бо знизу вони наче пух- м'які.
Я хочу злітати у вирій
Куди летять журавлі
Летіти все ближче до сонця
Щоб побачити землі рідні.
Я так хочу літати у небі
Понад хмарами наче птах
Як він вільно летить над степами
Так і я літаю в думках.
9
0
530
Сніг...
О як же взимку, сніг кружляє
А за вікном веселий сміх
А я все кутаюсь в ту ковдру
Бо вже замерз мій навіть ніс
А ті сніжинки все кружляють
Неначе в танці, залюбки
А в небі зірочки вже сяють
Поспи, поспи, одні думки.
Не можу спати, як безсоння
Невже вже третій день без сну
А в серці розцвіло кохання
Ніяк той спокій не знайду.
А як же взимку, сніг кружляє
На пару з вітром- буревій
На небі зіронька вже сяє
Ніяк не стомить сніговій.
7
0
516
Моє життя...
Осінь... Листя опадає.
Чай, гарячий шоколад.
Вечір, книга аж до ранку
Кава, навіть мармелад.
Ранок, усмішка, вродлива
Речі, одяг, перекус.
Шлях, автобус і зупинка
Метушня і світлофор.
Тут вітання і обійми
Поцілунки чарівні
Потім знову до навчання
Тягнуть нас викладачі.
Так життя минає швидко
Озирнулась, метушня
Вечір, кава і зупинка
От і все моє життя.
8
2
498
Вона як мавка лісова...
Вона як мавка лісова
Чудова, гарна, неземна.
Вона одна поміж дерев
Неначе пташка, наче лев
Вона як космос, як буття
Без вроди її я не маю життя
І голос її веде в забуття
Я знаю, що це лиш мої почуття
Вона як ліс надії повна
Як білий день вона безмовна
Уявна, гарна, як примара
Як дух весни вона безхмарна
Як той вогонь вона кривава
Як ті вуста моєї мами- ласкава
Чудова, гарна, неземна
Вона як мавка лісова.
7
0
570
Я намалюю...
Я намалюю на папері- щиру усмішку
А потім приклею її до обличчя
І хай усі бачать - щасливу
І хай усі бачать - повну сили.
А за усмішкою тою, лиш біль і образи
І сльози пекучі все знову на щоках
Від муки щоденної я не сховаюсь
А біль я у серці ховала не раз
Я намалюю на папері- радісні очі
А потім приклею і їх до обличчя
І хай усі бачать - щасливу
І хай усі бачать - повну сили
А очі не брешуть, казали завжди
Я очі сховала, як жити мені?
За очима радості, ховається сльоза
Скоро вже не витрима, скотиться вона.
Я намалюю на папері- себе, про яку мрію
Щоб комплекси і біль сховати на листі
І хай усі бачать - щасливу
І хай усі бачать - повну сили.
7
2
499
Ти...
Це не любов, не привітання.
Не вічність ціла, не кохання.
Це просто ти, такий єдиний
Такий коханий, такий милий
Це і не зорі, і не хмари
Це щось сильніше, аніж мари
Це ти повсюди, твої очі
Твої вуста солодкі хочу
Це щось сильніше, ніж кохання
Щось неземне, солодке, гарне.
Це щось таке, неначе космос
Таке неначе жити хочу
Це ти... Такий єдиний, сильний
Такий хоробрий, воїн милий.
Це ти повсюди і завжди
У мене в серці тільки ти!
6
0
537
Тисячі доріг...
І тисячі доріг у мене шляху
Але із тисячі я вибрав лиш один
Він повен загадковості і страху,
Кохання, спогадів і тисячі причин.
Із тисячі жінок, я вибрав вірну
Одне кохання на усе життя
І хай вона без перестану пісню
Співає в загадковості буття.
І тисячі доріг у мене шляху
Але без сумніву я вибрав лиш один
У ньому дівчина, що без вагань і страху
Співа для мене пісню, без причин...
8
0
500
А я біжу...
А я біжу, далеко в далечінь
Де тільки мрії, море, сад чудовий
Де є хатина, то мій рідний дім
Де є краса така, що відбирає мову
А я біжу, біжу від своїх мрій
Далеко в далечінь, де та пустеля
Забутих мрій, думок і сподівань
Де лишили усе чудове й гарне
Біжу від мрій, за обрієм життя
Де сірих днів ще більше ніж обманів
Я забуваю все, всіх рідних і близьких
Я як дитина тих морських туманів.
9
0
553
Тривога
Кожен ранок, я прокидаюсь
І босоніж біжу у підвал
Бо надворі серена вже грає
Закликає в серці всіх шал
Знову ранок мій неспокійний,
Навіть кави не встигла зробить
А на серці тривога все грає
Закликає мене не тужить.
"Бережи себе милий благаю
Хочу знову тебе обійнять
І хоч серце без тебе страждає
Я не можу тремтіння вгамувать
Милий знаю ти дуже далеко
Але вірю що ти ще живий
Напиши мені милий, що-небудь
Напиши, що ти ще живий..."
А тривога та клята лунає
Кожен ранок і кожну ніч
Мене ковдра твоя обіймає
Я сумую без бебе Киць.
13
2
488
Ти і я...
А що для тебе те моє кохання?
А що для тебе мої почуття?
Коли у дощ, коліна мої стерті
А ніч і день тебе усе нема
А що для тебе ті мої обійми?
Мої слова і крики... Просто тиша?
А що для тебе мої поцілунки?
Мої пісні і вірші... Просто тиша?
А що для тебе те моє кохання?
А що для тебе мої почуття?
Коли у дощ мої коліна стерті
Я знаю, що тепер є тільки ти і я.
7
0
519
Подаруй мені...
Подаруй мені свої обійми
І очі лагідні такі
Подаруй мені вранці поцілунки
З філіжанкою кави в руці
Подаруй мені щастя хвилину
Коли я з тобою на самоті
Коли палкі поцілунки
Блукають по тілу в темноті.
Візьми мої руки жорстоко
Зв'яжи за спиною міцно
Подаруй ці солодкі муки
Коли поруч я із тобою
І хай чутно усім за стіною
Гучні звуки нашої любові
Мені зовсім не соромно
Прошу люби мене такою
Подаруй, незабутні почуття
Просто зараз, благаю у ліжку
Хай хоч чує уся земля
Я люблю тебе зовсім не трішки.
6
4
617
А він знову ріже те серце словами...
А він знову ріже те серце словами
Хватає за шию і душить мене
Вже просто все рівно чи жити, чи вмерти
Хай тільки покине те серце мале.
І хай всі ідуть, життями дороги
Не бачать сліз, безглузде каяття
А в нього на серці немає тривоги
А мене кинджалу, щоб забрати життя
Він знову шепоче про вічність- зрадливе
Говорить кохання- це не життя
А я все ще вірю, що змінитися зможе
Бо серце не вірить, що йде в небуття.
Далеко скажи, ти ще іти можеш
Коли у те серце встромляють ножі
Коли воно б'ється останні хвилини
Як довго, скажи мені, ти ще можеш іти...
5
2
568
Хіба ж то винна я
Хіба ж то винна я
Що колір очей твоїх сірих
Запав мені в душу, сниться мені
Хіба ж то я винна
Що серце кохає
У темряві ночі, у кожному дні
Хіба ж то винна я
Що любов проростає
У серці моєму залишивши слід
Хіба ж то я винна
Що колір очей твоїх сірих
Щоранку й щоночі зі мною навік.
5
0
816
Ми разом чи ні і це має значення...
Ми разом чи ні і це має значення
В очах лиш твоїх я бачу пробачення.
В руках твоїх я бачу всі сили
Ти мій захисник, герой моєї країни!
Ти мужній-коханий, терпляче чекаю
Тобі я листівки щодня надсилаю
І очі змарнілі, а серце кохає
Воно лиш для нього цей ритм відбиває
Ще трохи, ще трохи і він повернеться
На серці моєму як гадина в'ється
Я подумки вірю, щодня я молюся
Щоб він живим додому повернувся
І кожна хвилина без нього- задуха.
І кожна сльоза- наче в морі топлюся
І він десь далеко, але завжди в серці
Без нього воно , як солдат без берців.
6
2
866
