Невимовний біль
А серце плаче, ниє Сніжинки боляче врізалися в лице На думці, зараз, лиш одне: ''Чому я заслужила це?'' Колись ми друзями були, Сміялись разом ми, раділи... Та лиш одного не знав ти, Що вже давно тебе я полюбила. Знала що це не взаємно... Тому далеко в серці заховала. І все терпіла, думала, ''переживу''... Все було добре... і далі ми дружили Не знаю як, але дізнався ти, І лише почула я ''пробач...'' Одна сльоза... тепер вже дві... І я біжу, не відчуваю і землі я під ногами. Уперше дізналась про цей біль, І на серці глибочезну рану... Та нічого... Давно була до цього я готова. Тому коли зустрілись знову ми... Сказала просто: ''та я пожартувала)'' І усмішка сховала сльози й біль, І заприсяглась відтоді я собі... Що більш любить не зможу.
2018-12-28 13:01:52
3
0
Інші поети
N. F.
@nastya_frankie
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3708
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3260