Невимовний біль
Anya Maika
А серце плаче, ниє Сніжинки боляче врізалися в лице На думці, зараз, лиш одне: ''Чому я заслужила це?'' Колись ми друзями були, Сміялись разом ми, раділи... Та лиш одного не знав ти, Що вже давно тебе я полюбила. Знала що це не взаємно... Тому далеко в серці заховала. І все терпіла, думала, ''переживу''... Все було добре... і далі ми дружили Не знаю як, але дізнався ти, І лише почула я ''пробач...'' Одна сльоза... тепер вже дві... І я біжу, не відчуваю і землі я під ногами. Уперше дізналась про цей біль, І на серці глибочезну рану... Та нічого... Давно була до цього я готова. Тому коли зустрілись знову ми... Сказала просто: ''та я пожартувала)'' І усмішка сховала сльози й біль, І заприсяглась відтоді я собі... Що більш любить не зможу.
2018-12-28 13:01:52
3
0
Інші вірші поета
Я воїн!
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2376
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045