Чому так боляче?
Чому так боляче? Чому так тяжко? Тліюча сигара, допита пляшка. Нелегко далі йти в життя, та на жаль, немає вороття. Що було між нами— пропало. А чи було між нами щось? Хіба що— свари. Чому так боляче? Не відаю. Можливо, бо живу я досі мрією. Про fairy tale, про Happy end... Та ми не в казці, навіщо сподіватись? Навіщо мріяти даремно й виписувати вірші натхненно... А може, почати все з початку? НІ... не варто. Смішно, тут і думати не треба. Не буде в казки Хеппі Енду. А буде пустка лиш і драма ця дешева. Тому так боляче. Тому так тяжко. Спалена сигара, розбита пляшка Carpe Diem. Memento Mori
2020-03-10 19:51:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3502
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5297