Чому так боляче?
Чому так боляче? Чому так тяжко? Тліюча сигара, допита пляшка. Нелегко далі йти в життя, та на жаль, немає вороття. Що було між нами— пропало. А чи було між нами щось? Хіба що— свари. Чому так боляче? Не відаю. Можливо, бо живу я досі мрією. Про fairy tale, про Happy end... Та ми не в казці, навіщо сподіватись? Навіщо мріяти даремно й виписувати вірші натхненно... А може, почати все з початку? НІ... не варто. Смішно, тут і думати не треба. Не буде в казки Хеппі Енду. А буде пустка лиш і драма ця дешева. Тому так боляче. Тому так тяжко. Спалена сигара, розбита пляшка Carpe Diem. Memento Mori
2020-03-10 19:51:15
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2154
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9507