Народжені, щоб жити
ArDen
Чи знаєш ти, що значить жити? Підкорювати нові вершини щодня й щомиті. Чи знаєш ти, як це, любити? Одного разу зустрівшись, все життя разом прожити. Задумайся, наскільки життя твоє цінне. Воно ж триває лише одну мить. І скільки всього потрібно зробити до того, як життя твоє пролетить. І кожен день цінувати навчись, сприймай його, як подарунок. Казати ,,не можу" назавжди розучись створи життя свого малюнок. Бо ми народжені, щоб жити і світ на краще цей змінити. Wir waren geboren um zu leben...
2020-03-10 19:56:25
2
0
Інші вірші поета
Навіщо? Хто ти? Чому так боляче? Час покаже
Інші поети
11:11
@light_blue
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1116