Навіщо?
Навіщо жить, мов птах безкрилий? Навіщо мучитися в цім бутті? Навіщо падати й підійматись? Навіщо хрест тяжкий нести? Навіщо марно сподіватись? І щодня за течією плисти. Навіщо бігти, як хом'як у колесі і марно намагатися до фінішу дійти? Навіщо жити, як у циклі матриці і пробувати чогось досягти? Навіщо кликати і сподіватись, що прийдуть? Навіщо це усе робити, якщо можна просто на усе забити. Забити й жити так, як того хочеш ти. Навчися усміхатися щодня і бачити красу в деталях. Навчись убивать у собі в'язня і перемагати себе самого у боях. І ти побачиш, яке життя прекрасне Тоді, як фенікс пломенистий ти здіймешся туди, де сонце ясне, де синій простір всюди розпростертий.
2020-03-10 19:52:42
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3702
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12230