Навіщо?

ArDen

Навіщо жить, мов птах безкрилий? Навіщо мучитися в цім бутті? Навіщо падати й підійматись? Навіщо хрест тяжкий нести? Навіщо марно сподіватись? І щодня за течією плисти. Навіщо бігти, як хом'як у колесі і марно намагатися до фінішу дійти? Навіщо жити, як у циклі матриці і пробувати чогось досягти? Навіщо кликати і сподіватись, що прийдуть? Навіщо це усе робити, якщо можна просто на усе забити. Забити й жити так, як того хочеш ти. Навчися усміхатися щодня і бачити красу в деталях. Навчись убивать у собі в'язня і перемагати себе самого у боях. І ти побачиш, яке життя прекрасне Тоді, як фенікс пломенистий ти здіймешся туди, де сонце ясне, де синій простір всюди розпростертий.

2020-03-10 19:52:42

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12506

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2486