المَوتُ
و عندَما يدُق نَاقوسُ الخَطر خاصّتنا و عِندمَا يطْرقُ المَوتُ بابَنا لا يعْلمُنا و لا يُخبرنَا... ياخُذنا من احْبابِنا... كَما تؤخذُ البُيوض من حُضن امّها فـ يُفرّقنَا و يَجعَل غشَاءا حائِلا بَيننَا يجْعل الحُزن يسْكنُ قلبَنا و فُؤادَنا فـ عشْ حياتَك بـ سعادةٍ و استغلّها لعلّهَا تفيدُك فِي آخرتِك فـما الحَياة سوَى قِصّة كَما لها بِداية لهَا نهاية
2018-08-21 13:43:35
20
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
mira_cha
Відповісти
2018-08-21 15:34:27
Подобається
Feef
وانت كاتب هذه القصة ومنهيها
Відповісти
2018-08-21 16:01:03
1
بـلِـيـر
@Feef صحيح ❤
Відповісти
2018-08-21 16:18:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4943
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9004