عنَما يُكشفُ السّتار
بـلِـيـر
و عِندمَا تغِيب الشّمس يَسقطُ القِناع و تَظهرُ الخبايَا... عِندمَا يكْشف الشّخص علَى حقيقَته عندَما تَظهر طِينته و اخلاقُه عِندمَا ينتهِي دوْره في التّمثيل و يُظهر ما يُخفيه هُنا تكونُ الفاجعة... ••• شخْص امنْته علَى اسراركَ تكتَشف انه كانَ يقوم بتَسريبِها شَخصٌ اخبَرته بمَشاكلكَ تكشفُ انه كان يكِيد لكَ المكائد من خلفكَ لا للثّقة بَينَ النّاس... فالاِنسان كالحِرباء يغيرُ لونهُ حسب المَوقف
2018-08-23 10:57:46
18
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Baby
وللهي عمري ما اشتريت صرماية رخيصة بس مرتين ولحمد الله تعلمت ما اشتري صرامي🐸✨🍷✔
Відповісти
2018-08-23 11:22:54
Подобається
نـُونِه
بيرفكت
Відповісти
2018-08-23 14:21:34
Подобається
jrr_tu
هناك الكثيرر منهم للأسف
Відповісти
2018-08-26 03:34:44
Подобається
Інші вірші поета
حِكم الجُوكر الأسدُ يبقَى اسَد الماضي المَوتُ
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2463
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3749