عنَما يُكشفُ السّتار

بـلِـيـر

و عِندمَا تغِيب الشّمس يَسقطُ القِناع و تَظهرُ الخبايَا... عِندمَا يكْشف الشّخص علَى حقيقَته عندَما تَظهر طِينته و اخلاقُه عِندمَا ينتهِي دوْره في التّمثيل و يُظهر ما يُخفيه هُنا تكونُ الفاجعة... ••• شخْص امنْته علَى اسراركَ تكتَشف انه كانَ يقوم بتَسريبِها شَخصٌ اخبَرته بمَشاكلكَ تكشفُ انه كان يكِيد لكَ المكائد من خلفكَ لا للثّقة بَينَ النّاس... فالاِنسان كالحِرباء يغيرُ لونهُ حسب المَوقف

2018-08-23 10:57:46

18

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Baby

وللهي عمري ما اشتريت صرماية رخيصة بس مرتين ولحمد الله تعلمت ما اشتري صرامي🐸✨🍷✔

Відповісти

2018-08-23 11:22:54

Подобається

نـُونِه

بيرفكت

Відповісти

2018-08-23 14:21:34

Подобається

jrr_tu

هناك الكثيرر منهم للأسف

Відповісти

2018-08-26 03:34:44

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11283

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

1897