عنَما يُكشفُ السّتار
و عِندمَا تغِيب الشّمس يَسقطُ القِناع و تَظهرُ الخبايَا... عِندمَا يكْشف الشّخص علَى حقيقَته عندَما تَظهر طِينته و اخلاقُه عِندمَا ينتهِي دوْره في التّمثيل و يُظهر ما يُخفيه هُنا تكونُ الفاجعة... ••• شخْص امنْته علَى اسراركَ تكتَشف انه كانَ يقوم بتَسريبِها شَخصٌ اخبَرته بمَشاكلكَ تكشفُ انه كان يكِيد لكَ المكائد من خلفكَ لا للثّقة بَينَ النّاس... فالاِنسان كالحِرباء يغيرُ لونهُ حسب المَوقف
2018-08-23 10:57:46
18
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Baby
وللهي عمري ما اشتريت صرماية رخيصة بس مرتين ولحمد الله تعلمت ما اشتري صرامي🐸✨🍷✔
Відповісти
2018-08-23 11:22:54
Подобається
نـُونِه
بيرفكت
Відповісти
2018-08-23 14:21:34
Подобається
jrr_tu
هناك الكثيرر منهم للأسف
Відповісти
2018-08-26 03:34:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2451
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11236