Вірші
Оксана
Йой, кохано моя мила
Що ж ти наробила?
Нащо хлопця одурила?
Серденько розбила!
Як любилися з тобою,
В садочку, немов голубята,
Я не знав, ой що зрадливі
Твої оченята.
Обнімала, воркувала, дівчинка красива,
Думав я в раю літаю - ось воно Диво!
А ти взяла ту любов та й занапастила,
Чорнобрива...та брехлива,
Що ти натворила?
4
0
242
