Мені було настільки херово, що стало мало бути лише з ним і я почала зраджувати. Він усе знав, бо я ніколи нічого не приховувала від нього ( я могла не розказати чогось матері чи обманути її, але з ним у мене були довірливі відносини). Проте він не залишив мене, бо вірив у наше спільне майбутнє. Але згодом мене замучило сумління і я вирішила відпустити його аби він побудував нормальну сім’ю.

Ми були в розлуці лише один рік, а потім знову зійшлися бо не могли один без одного. У той рік розлуки в нього була дівчина молодша за мене на два роки яка дуже сильно його любила і в них все було серйозно, але він ще кохав мене і тому вийшов з тих відносин. А я в той рік спала з усіма підряд аби заглушити душевну біль.

Вдруге ми пробули разом лише місяць, після чого розлучилися назавжди. Він дав мені шанс, бо думав що все зміниться але я не оправдала його очікувань. Я теж гадала, що змінюся ради нього та для мене то виявилося не під силу. Я знала, що я сука і дуже страждала від того. І розплата за це була для мене фатальною-втрата коханої людини через мою стервозну поведінку. Він був дуже добрим до мене, а я не змогла дотриматися обітниці чим зруйнувала все вщент. Та я не намагалася виправити те, що було розбито вкінець. Знала, що більше він мене не прийме. Згадувала всі роки разом прожиті і гірко плакала. Такого як він я вже ніколи не зустріну й не хотіла б.

Я вже не знала як бути щасливою і не могла собі дозволити ще раз закохатися - це була б зрада моєї істинної любові, а я того не хотіла. Я однолюбка, лиш пізно зрозуміла це. Плутала похіть і любов. Любила я лиш його, а інших просто хотіла. Так, я була німфоманка і це була перепона моїм чистим невинним відносинам з ним. Якби ж то можна було все змінити, але нам того не дано. Даний розум, щоб думати що робиш але я ним невірно скористалася. Чи може взагалі не користувалася і робила не думаючи. Оглядаючись назад я приходжу саме до цього висновку, бо більше ніяк не можу пояснити свою бездарну тупість.

Так як він мене ніхто не любив ні до ні після і це сама велика втрата в житті - просрати можливість на істинне щастя. Іншим не дається така любов, а вони дуже хотіли б і напевно не вчинили так як і я. Нам здається що життя складне, але немає нічого складного в тому щоб вчиняти правильно.