"Плин мого життя"
Мені здається: я не жив.
А так спішив, кудись спішив..
Роки свої я марнував даремно.
На біль, страждання, та журбу.
І серед вітру в полі, бажав
Знайти я правду цю..
Блукав серед степів широких,
серед лісів високих, питав у себе я щодня;
Коли минуть сумні літа?
Коли прийде весна у серце?
Невже міцна моя стіна?
Ходив в споруди, що з хрестами.
Носив на плечах, мури кам'яні.
Та серед дзвонів, співів та мольби.
Не чути Бога..
Він хоч почує наші молитви?
Все грав у шахи, з долею своєю;
І ніби вигравати став..
Та доля махлювати стала.
І я вже їй, не раз програв..
Давав поради радо всім.
Навчав як жити треба!
Та сам життя не все прожив.
Не слухайте мене, не треба..
Мені здається; я не жив.
А тільки все, у скриню відкладав.
І мрії свої, і плани на роки.
Все відкладав, на кращі я часи..
А де вони?
Скажіть мені..
Коли будуть вони?
Колись..
Колись будуть..
Все вірив я, пастухам своїм.
Вівцею був, все бекав навкруги..
А вже коли на страту, мав я йти.
Чомусь жалівся, та хотів втекти..
2023-06-03 22:40:33
3
0