انا اُعاني
قَلبي يَحمِل الكَثير من الالام و الهموم... انه يتمزق مِن الداخل... و لكنني حين اراك انسيَ جَميع همومي... ارسُم إبتسامه باهتة و لكنها نابعة من داخلي... تَظهر إبتسامتي لتَذكُري ما مَررنا بِه سوياً و نحن نُمسك بيد بعضنا البعض... و لكن الان لم يتبقَ سِويَ الذِكريات حين رَحلت و تَركت الفراغ يَحل مكانِكَ...
2020-08-11 02:31:05
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
нnw αsω
❤❤🙁
Відповісти
2020-08-12 13:14:40
1
Monia Zanata
@нnw αsω 💜💜🙈🙈
Відповісти
2020-08-12 13:15:21
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2480
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12138