Вирок

Пані Зефірка

Ти казав, що моє волосся із квітів, Ти мені присягався тоді, що любив, Казав це зимою, казав це і влітку, А сам же Марічку за хутір водив... Я плакать не стану і не сподівайся, Мій вирок буде страшніше цих сліз, Ми не у церкві: кайся — не кайся, Та ти не минеш підготовлених гріз.

2022-12-26 16:44:24

8

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Пані Зефірка

життя таке, що поробиш

Відповісти

2023-01-13 23:16:38

Подобається

Пані Зефірка

тож нащо тоді залишатися із людиною, якій ти не потрібна? Бо надія жива до останнього. Інколи краще позбутися

Відповісти

2023-01-13 23:17:58

Подобається

Твоя Відьма

Пречудово!

Відповісти

2023-02-13 19:36:06

1

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

3213

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1780