Вирок
Ти казав, що моє волосся із квітів, Ти мені присягався тоді, що любив, Казав це зимою, казав це і влітку, А сам же Марічку за хутір водив... Я плакать не стану і не сподівайся, Мій вирок буде страшніше цих сліз, Ми не у церкві: кайся — не кайся, Та ти не минеш підготовлених гріз.
2022-12-26 16:44:24
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Пані Зефірка
життя таке, що поробиш
Відповісти
2023-01-13 23:16:38
Подобається
Пані Зефірка
тож нащо тоді залишатися із людиною, якій ти не потрібна? Бо надія жива до останнього. Інколи краще позбутися
Відповісти
2023-01-13 23:17:58
Подобається
Твоя Відьма
Пречудово!
Відповісти
2023-02-13 19:36:06
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2846
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2456