Вирок

Пані Зефірка

Ти казав, що моє волосся із квітів, Ти мені присягався тоді, що любив, Казав це зимою, казав це і влітку, А сам же Марічку за хутір водив... Я плакать не стану і не сподівайся, Мій вирок буде страшніше цих сліз, Ми не у церкві: кайся — не кайся, Та ти не минеш підготовлених гріз.

2022-12-26 16:44:24

8

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Пані Зефірка

життя таке, що поробиш

Відповісти

2023-01-13 23:16:38

Подобається

Пані Зефірка

тож нащо тоді залишатися із людиною, якій ти не потрібна? Бо надія жива до останнього. Інколи краще позбутися

Відповісти

2023-01-13 23:17:58

Подобається

Твоя Відьма

Пречудово!

Відповісти

2023-02-13 19:36:06

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1243

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1541