Я—восковая фигура
Дарья Томкина
Лежу на постели Не знаю в своём ли я теле Из рук появлялись карманы И речки текли из раны Ноги и руки тяжелы как базуки Неподъемные тары Как кобылы таскали Садили занозы В землю втыкали розы Хорошие дни пролетели, Как птицы на юг улетели Земля перестала кружится Я встану, закурю из темницы Я—восковая фигура—пала Голова на рельсы упала Черви—одни из животных Прекратят позывы рвотные
2021-04-23 04:11:09
1
0
Інші вірші поета
Не запирайся в комнате Роковая ночь Синдром Стендаля
Інші поети
Mary Light
@Maria12
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1524