Правда
Деннис
Люди ідуть із цим я повинна змиритись, Але з кожним уходом, серце ниє наче вперше. Я довіряла, надіялась на довге спілкування, А ви плюнули в душу і пішли. Із гордо піднятою головою, не оглядаючись назад. А я стою із застившим сумом в очах.
2020-04-14 14:46:51
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Люди ,які по справжньому важливі ніколи не уходять із серця просто так без причини ..
Відповісти
2020-04-15 19:08:47
1
Інші вірші поета
Взросління Сестра Зачем мне это Минуле
Інші поети
Hiba Boo
@boohiba
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9069
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15948