Взросління

Деннис

Час зупинився і все з ним завмерло. Це повинно лякати мене, Але я привикла бути на самотті. Привикла покладатись на себе, І вірити тільки собі. Не життя мене такою зробило, Не виховання батьків. Мала дитина дорослою стала, Зустрівши так названий світ. Це не казка і не фільм, Про счасливий кінець можна мріяти. До мрій я буду по головах ходити, Іначе буде навпаки.

2020-04-14 14:42:41

Інші вірші поета

Счастливая грусть Правда Друг Непорозуміння

Інші поети

red Princess Malinowski

@diavolun

Red Blue

@redAndblue

Nik-chan

@nikchan

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3382

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9195