KYUN?

Dr. B

Teri Baatoon Ka Dard Mehsoos Karne Ki Kosish Har Kadam Nakaam Hai Kyun? Suna Hai Dard Baantne Se Kam Hua Karta Hai, Tumhein Hal-e-Dil Samjhana Phir Lagta Nai Asaan Kyun? Tamana Hai Meri Bas Itni Si, Behisab Tumse Mohabbat Karne Ki. Dil Ka Ilaaj Toh Phir Bhi Ho Skta Hai, Aadat Mujhe Hai Kyun Aise Hi Haal Ki. Lafzoon Mein Bayaan Na Kar Saka Kabhi, Bhatakta Hoon Darbadar Tabhi. Dhondta Phirta Hu Nishaan Terey, Hawa Jo Mita Chuki Hai Sabhi. Koi Gazal Likhne Ka Andaaz Muj Mein Hai Nahi Kyun? Alfazoon Ko Kagaz Pe Utarne Ka Hunar Muj Mein Hai Nahi Kyun? Likhta Toh Bht Kch Hoon Tere Barey Har Rooz, Phir Merey Jazbatoon Ka Asar Tuj Pe Hai Nahi Kyun? © Dr. B

2020-09-10 14:47:21

1

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2399

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11484